Проект «Зроби життя красивішим»
Олефіренко Людмила Іванівна
Олександрівська ЗОШ І-ІІІ ступенів №2, Кіровоградська область
Запитайте в кожної людини, чи хоче вона бути успішною. Практично кожна скаже «так». І чудову нагоду реалізувати себе дає курс «Шлях до успіху»
Всі завдання і проекти спрямовані на активне залучення учнів в життя громади – школи, мікрорайону, селища, пошуку шляхів розвитку місцевої спільноти.
Завдяки проектам, що здійснюються сьогодні у нашому навчальному закладі, ми отримуємо результат — впевненість учнів у собі, адекватна оцінка власних сил та можливостей, вміння працювати у команді, правильно ставити мету, обирати шляхи її реалізації, досягати поставлених цілей.
Учні класу об’єдналися в групи за власними ідеями, інтересами, вподобання. В групах учні визначили ту проблему, яка наразі є актуальною, значущою для спільноти (школи). Склали план роботи в проекті та розподілили обов’язки.
Учасники соціального проекту Захаренко В.Г, Криворучко А.Е., Охріменко Л.Ю., Стукало М.М. , Сайко Л.М, Яровий Я.В хотять бачити подвіря школи красивішим., щоб їх робота дарувала радість і милувала око учням, вчителям і директору та і всім оточуючим.
Від початку вони були впевнені в своїх силах і знали, що зможуть впоратися з поставленою перед собою метою посадити в школі квіти.
Однією з головних проблем було питання з фінансування проекту, тому основною метою була реалізація проекту без збору коштів.
Обєднавшись в команду працьовитих учнів класу вони домовилися з директором школи, щоб надали ділянку для засадження її квітами. Звернулися до вчителя біології, щоб вона допомогла з насіння багаторічних квітів. Інструменти для посадки взяли у техпрацівників школи. І приступили до роботи. Саму ділянку вони вирішили засаджувати в формі, яку зпроектували на папері у вигляді квітки навколо каштану.
Протягом тижня кипіла робота навколо школи. Посадивши квіти працьовиті учні не забувають доглядати за ними – сапати, поливати.
Вони надіються, що їх робота не пропаде і після того як вони закінчять навчання в школі. За їх ділянкою доглядатимуть учні інших класів, про це було сказано на захисті проекту.
___
“Наша школа – найкраща!”
Романчук Тетяна Іванівна,
спеціалізована ЗОШ І-ІІІ ст №12 з поглибленим вивченням іноземних мов
ім. Сергія Ковальчука м. Житомира
Протягом квітня 2011 року учні, які навчалися за програмою «Intel. Шлях до успіху» здійснили соціальний проект на тему “Довкілля” “Наша школа – найкраща!”
Діти побачили проблему в тому, що біля школи занедбані клумби, на них квітне мало квітів, мало висаджено кущів і дерев. Вони вирішили, що весна – найкращий час для оновлення клумб і висадки дерев. Учні активно взялися за вирішення поставленої перд собою мети. Вони провели акцію, зібрали кошти. Звернулися до батьків, які допомогли із закупівлею дерев і квітів. Учні визнчили день, коли висаджувати квіти – це 9 квітня 2011 року.
У зазначений час увесь 5-В клас вийшов на вулицю і взявся до роботи. Активно допомагали батьки Юлії Базюк, класний керівник Мельник Наталія Вікторівна. Не дивлячись на те, що у цей день було холодно, усі стійко працювали до кінця, поки не було висаджено усі квіти, дерева і кущі.
В кінці квітня на клумбах зацвіли нарцизи, тюльпани, розпустились листки на деревах. Діти увесь час підходять до своїх клумб,милуються ними, оберігають і розказують іншим дітям про збереження природи.
___
Опис проекту “Класна” класна дошка»
Манько Стефанія Володимирівна
Середня ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 м.Яворова Львівської обл
Проект ««Класна» класна дошка» своєю появою завдячує недостатньому фінансуванню освітньої галузі. Ні для кого в нашому місті не є секретом, що школа під Ратушею, в якій ми навчаємося, розташована не в типовому приміщенні, а в пристосованих класах колишньої міської ратуші. Хоча дирекція намагається зробити все для ефективного навчання учнів, але є багато «дирок» матеріального плану, які треба латати в школі. От і дошка у 8 класі далеко не сучасна. Її час від часу натирають цукрованою водою, щоб крейда на ній добре трималася.
Тому, коли запропонувала учасникам курсу «Шлях до успіху» пофантазувати на тему «Якби я був директором…», то багато ідей стосувалося побудови нової школи або капітального ремонту існуючого приміщення. Зважаючи на те, що їхніми зусиллями ні школи нової не побудуєш, ні майстрів не знайдеш для безплатного євроремонту, юні директори вирішили зробити те, що їм під силу: змінити у своєму класі дошку. 
В ході дискусії учасники курсу висували багато ідей щодо втілення задуманого, починаючи від пошуку багатих спонсорів і закінчуючи кишенями батьків. Останнє, звичайно, було б найлегшим. Як же в цю дошку вкласти свою працю? Порадившись, хлопці вирішили створити своїми руками таку друковану продукцію, яка б не залишила байдужими мешканців старовинного Яворова. Їхнім вибором були настінні календарі, які б рекламували визначні місця нашого міста. Хлопці розподілили обов’язки і розробили дизайн трьох календарів, прорахували їхній кошторис, знайшли спонсорів для закупівлі фотопаперу та фарби для друку з допомогою кольорового принтера, роздрукували свої «шедеври» і розповсюдили їх серед рідних та близьких. Успіх їхньої «продукції» перевершив очікування. До розповсюдження календарів підключилися батьки наших хлоп’ят. До них почали звертатися навіть незнайомі люди, які хотіли мати на згадку календар з історичними пам’ятками і підтримати юних в їхніх самостійних кроках.
В проекті брали участь хлопці Сорочинський Віктор, Стецюра Андрій. Мисик Юрій, Кобиляцький Іван, які є не найкращими учнями школи. Багато чого їм не вдається під час опанування шкільної програми. Але тут хлопці відчули ПОЧУТТЯ УСПІХУ: їм вдалося створити щось красиве (календарі дійсно гарні), їхню роботу оцінили однокласники, вчителі, батьки, мешканці міста. Дідусі і бабусі були вражені отриманими результатами і навіть не вірили, що ці роботи зробили їхні внуки. Лише прочитавши на календариках підпис, хто є авторами проекту, не могли натішитися їхнім УСПІХОМ.
Очевидно, що успіх учасників проекту був би не можливий без участі в програмі Intel® «Шлях до успіху». Зібрані кошти передали у фонд школи для придбання «найкласнішої» класної дошки.
Фотографії можна переглянути в Інтернеті за адресою тут або на сайті школи
___
Проект «Приют для бездомных животных»
Группа ребят получилась разных возрастов и из разных классов, им пришлось договариваться и спорить между собой больше всех, но, в целом, выполнили всё, что было запланировано. Начали с анализа Интернет сайтов города, нашли статью о планирующемся приюте для бездомных животных. Связались с автором статьи, которая любезно предоставила телефон кинологов, созвонившись с ними, пригласили на встречу в школу, где ребята предложили им своё сотрудничество. Поэтому было решено собирать подписи, фотографировать бездомных животных, связаться и с приютами в других городах. В ходе работы над проектом все ребята общались с жителями микрорайона и школьниками нашей школы о необходимость создания приюта для бездомных животных: все дети была – «за», а вот некоторые взрослые – «против», аргументируя, что есть проблемы и посерьёзней, например, приют для бездомных людей. Фотографировать животных оказалось сложно, т.к. они не стоят на месте, убегают, пугаются людей, но некоторых собачек и кошечек удалось сфотографировать. 
Подписи и фото передали килогам. Ребята в Интернете нашли сайт приюта «Пиф» в Донецке, на сайте нашли контактные телефоны, Мавиле позвонила директору приюта Виктории с просьбой ответить на несколько вопросов по работе приюта и попросила e-mail. Виктория согласилась и выслала sms-кой свой электронный адрес. Ребята оправили письмо с интересующими вопросами – ждали ответа, ждали, а потом решили перезвонить. Виктория взяла трубку, узнала Мавиле по голосу и пообещала в течении двух-трёх дней ответить на пиьмо, но ответа не пришло. Срок истек, Мавиле снова звонит, Виктория её узнаёт и говорит: «Да, да, я помню давайте на ваши вопросы отвечу завтра по телефону, после 17». Но не завтра, не после завтра никто не отвечал на звонки... Искать еще приюты и идти на контакт с ними у ребят уже не было времени.
Присутствовавшие на защите проектов кинологи, (Кадесников В.Ю. – председатель Джанкойского регионального отделения кинологического союза полицейских собак и Николаенко С.А. – инструктор кинолог служебных собак) поблагодарили ребят за помощь и пообещали пригласить вместе с собраным материалом (фото и подписи) на встречу к меру города, а также пригласили всех желающих заняться дрессировкой собак на занятия (бесплатно).
Директор школы и зам директора по воспитательной работе – поблагодарили ребят за то, что они выбрали социально острую тему для нашего города (у нас много животных живущих на улицах), предложили свой путь решения проблемы и выполнили определенную работу: общались с учениками школы и жителями микрорайона, собирали подписи, фотографировали животных в местах их обитания, анализировали Интерент-источники по этой проблеме, взаимодействовали с приютом в другом городе и готовы пойти к меру города и рассказать об этой проблеме. Подводя итог, можно сказать, что администрация школы была очень довольна работой ребят.
Работу выполняли: Салидинова Мавиле Ибраимовна, 13 лет, Савченко Сергей Геннадиевич, 12 лет, Зуев Тимофей Игоревич, 13лет, Шурупов Вадим Дмитриевич, 12 лет, Чешко Анастасия Александровна, 15 лет
___Наш маленький парк
5-Б класс, Комунальний заклад «Луганський навчально-виховний комплекс середня загальноосвітня школа-ліцей № 24», фасилітатор Анпілогова Юліана Юріївна
(за матеріалами на Конкурс соціальних проектів - 2010)
Данный проект был выполнен в рамках программы Intel «Шлях до успіху» Комп’ютерні технології для місцевої спільноти ученицами 5 класса КЗ «ЛНВК школа-лицей № 24» г. Луганска Савельевой Анной, Моисеевой Алёной и Лещенко Евгенией. Выбор темы показался девочкам интересным, так как в нашей школе огромное количество цветов в коридорах, классных комнатах на витражах, а вот пришкольная территория требовала облагораживания. Вначале девочки скептически отнеслись к идее проекта, они не чувствовали уверенности в своих силах, считали, что никто не откликнется и не заинтересуется какими либо их предложениями. Видя такое настроение детей, им было предложено в виде мозгового штурма высказать самые смелые идеи относительно того, какой результат они хотят получить. Затем из высказанных идей были выбраны те, которые реально осуществить с использованием ресурсов школы и заинтересованных слоев общественности. После этого был составлен четкий план последовательных действий. Дети рекламировали идею улучшения пришкольной территории, организации в ее пределах парковой зоны, разбивки газонов и клумб. Им удалось найти единомышленников в лице администрации и педколлектива, среди учеников школы и их родителей. Одной из острых проблем любого начинания является вопрос финансирования, поэтому одной из основных идей проекта была его реализация на общественных началах без сбора денег. Конечно это усложнило задачу, но заставило думать и искать пути ее решения. Частично рассаду дети вырастили в классах на подоконниках, частично привезли со своих дач. Однако дети придумали сделать очень интересную клумбу в виде звезды, имитирующую вечный огонь, который должен быть зажжен в честь 65-летия со дня победы в ВОВ. Для ее создания была придумана композиция для которой нужны определенные цветы. И тогда дети придумали обратиться в Зеленстрой. Они создали инициативную группу, которой удалось договориться о нужных растениях и привезти их на территорию школы. В последнюю неделю апреля кипела работа вокруг школы. Разбивались клумбы, красился песок, высаживались растения. А параллельно с этим шла подготовка к торжественной линейке. Приглашались гости: ветераны, военнослужащие, члены военно-спортивного клуба «Казачок» и др. Успели все сделать вовремя. Работа над проектом оказалась успешной. Результат виден невооруженным глазом.
Презентація
___
Соціальний проект «Скажем «НЕТ!» страшилкам!»
5-В клас, Комунальний заклад «Луганська середня загальноосвітня школа I – III ступенів № 48», м.Луганськ,
фасилітатор Галина Вікторівна Бєлоногіна
(З матеріалів на Конкурс соціальних проектів - 2010)
Група дітей 5-В класу (Юля Молчанюк, Настя Замошникова, Дмитро Ведмеденко, Кирило Корягин, Євген Коляда) обрала темою свого проекту негативний вплив мультфільмів на поведінку дітей молодшого шкільного віку. Вони побачили одною з головних причин поганої поведінки дітей ті фільми, що дивляться діти, та наслідування ними поганої / агресивної / поведінки героїв, та спробували вирішити проблему, привернувши увагу дітей до ДОБРИХ героїв та ГАРНИХ манер. Впевнившись з бесід з вчителями початкової школи (далі – ПШ) та шкільним психологом в існуванні проблеми, вони знайшли багато інформації на тему проекту в Інтернеті (думки психологів, батьків). Згодом ця інформація стала у пригоді при випуску бюлетеня для батьків учнів ПШ. Обираючи варіант рішення, вони усвідомлювали, що категорично заборонити дітям дивитись фільми, де є агресія, сцени насильства, практично неможливо, тому спробували вести інформаційну, просвітницьку діяльність як серед дітей, так і серед батьків. Вони ходили у майже всі початкові класи проводити вікторини про героїв мультфільмів, склали та розповсюджували списки фільмів та мультфільмів для дітей ПШ, придумали та оголосили конкурс в номінаціях «малюнок» та «казка». Зацікавили деяких вчителів ПШ, які дали можливість дітям малювати просто на уроках малювання, та потім збирали ці малюнки. Написали текст про мультфільми для батьків від імені дітей і випустили бюлетень для батьків, який вчителі 1-4-х класів вивісили в класних куточках. Робота над проектом захопила цю групу 5-класників, вони працювали самостійно, дуже енергійно, залучаючи також своїх однокласників (допомагали складати тексти, розбирати малюнки, виділили трохи грошей від продажу солодких виробів з ярмарки) та регулярно інформували їх про хід виконання проекту. Кращі дитячі роботи самі розмістили в Інтернеті, створивши групу на сайті http://vkontakte.ru/club16099874 та запросили всіх знайомих з 5-6-х класів, щоб дописували коментарі та голосували. В групу вступили 25 осіб. Створено 7 фотоальбомів, як спочатку розподіляли місця у конкурсі. Нажаль, робота в групі була активною небагато часу, і коментарів отримано небагато. Щоб якось відзначити переможців, розробили Дипломи, а запросивши до роботи журі директорку Н.І.Мирошніченко, заручились її матеріальною допомогою для купівлі призів-сувенірів. Записали багато гарних мультфільмів на DVD-диски для перегляду в групі подовженого дня, та організували такий «кіносеанс». Підведення підсумків провели в класах, та зробили виставку малюнків. Від вчителів ПШ є схвальні відгуки про роботу групи, подяка за організацію вікторин та конкурсу, виставку малюнків. Сподіваємось, що поради з буклету знадобляться, діти дійсно будуть переглядати гарні фільми хоч у школі, а батьки, нарешті, не будуть дозволяти дивитися все підряд. Як вчитель етики можу сказати, що тема, самостійно обрана групою учнів, є дуже актуальною, і спроба вирішити проблему за допомогою просвітництва вдалась: вони привернули увагу дітей до трішки інших моделей поведінки, показали дітям на власному прикладі, як себе поводити, які фільми дивитися. Нажаль, «виміряти» реальний вплив проекту на поведінку учнів ПШ ми не змогли, треба було проводити анкетування дітей, діагностування агресивності та тривожності, це було в попередніх планах, але забракло часу. Як результат проекту для самих учасників можу назвати розвиток комунікативних та комп’ютерних навичок, вміння співпрацювати, виконувати разом роботу, досягнення у пошуку коштів. На мій погляд, позитивним моментом також є те, що діти розсудливо проаналізували отриману з Інтернету інформацію, не піддались впливу тих, хто ділив мультфільми на «погані американські» та «добрі, гарні радянські», та виходячи з власного досвіду зробили свої висновки.
Презентація
___
Накормите птиц зимой!
5-6 класи. Комунальний заклад «Луганська середня загальноосвітня школа I – III ступенів № 48», м.Луганськ, фасилітатор Бєлоногіна Галина Вікторівна
(За матеріалами Конкурсу соціальних проектів)
Група дітей 5-6 класів обрала темою свого проекту допомогу зимуючим птахам. Ідея проекту виникла під час вивчення курсу етики на уроці про милосердя в 5 класах, де в якості домашнього завдання я запропонувала дітям описати свої дії в соціальному проекті. Група дітей-гуртківців не тільки описала, а й почала діяти: зробили годівнички самі та показали в інших класах, щоб залучити більше людей. Проблема може комусь показатися несерйозною: ну нагодували пташок, кому від цього користь, нам так і казали спочатку. Коли ми знайшли матеріали про акції «Годівничка» та «Птах року – горобець», впевнились, що робимо важливу справу – допомагаємо збереженню популяції міських птахів. Назву проекту взяли з вірша Олександра Яшина, а коли прочитали зворушливе та сумне оповідання Євгена Носова, вирішили повторити дії письменника – розклеювати листівки-заклики. Не тільки учасники цього проекту, але й інші гуртківці зробили свою листівку. Діти спланували, де саме вони будуть розвішувати плакати, розвісять годівнички, дізнались, де дешевше купляти корм, поінформували учнів початкової школи та 5-6-х класів про можливість взяти участь в акції «Годівничка», «Нагодуй горобчика». Робили все гуртом, підтримуючи одне одного. Багато дітей в школі вивісили годівнички, причому не тільки з пляшок, і дерев’яні також. Їх робили разом з батьком або дідусем, і діти про це охоче розповідали. Спільними зусиллями для паралелі 5-х класів проведено позакласний захід «Свято зимуючих птахів», сценарій якого подано на конкурс. Гуртківці виступили в якості ведучих. Матеріали проекту було подано в міський методичний центр та потім нас відзначили в наказі як активних учасників природоохоронних акцій. Результатом проекту є милосердна справа, дієве добро стосовно птахів, зимуючих у місті. Підводячи підсумки роботи в проекті, діти зазначили, що навчились залучати людей до спільних корисних дій, і тепер знають, що готуватися до підгодовування пташок треба ще восени, збираючи насіння. Діти відчували підтримку батьків та дорослих, коли бачили в мікрорайоні школи на балконах пляшки-годівнички.
Презентація
___
Соціальний проект «Шкільний автобус»
Учні 5 та 6 класів, Виноградівська ЗОШ І-ІІІ ступенів села Виноградівки Баштанського району Миколаївської області,
фасилітатор – Лисяк Тетяна Леонідівна.
(З матеріалів на Конкурс соціальних проектів - 2010)
Максим, Юра, Азіз, Влад із 5 класу та Антон з 6 класу ніяк не могли вибрати проблему, над якою хотіли б працювати. І от почули, що на конкурс «Стань зіркою - 2010» в Баштанку збираються танцювальний колектив та театр мод і шукають транспорт, на якому потрібно добратись до районного центру. І пригадали, що це постійна проблема, яка виникає, коли оголошено про якийсь конкурс чи олімпіаду. Вирішили вони підняти цю тему. Звернулись до директора школи з запитанням: «Чому в сусідніх школах є шкільні автобуси, а в нас немає? У нас, що діти гірші за них?» Директор пояснила, що ті школи потребують підвозу дітей для навчання з інших прилежних сіл, а наша школа підвозом дітей не займається, тому і автобуса в нас немає. Та хлопці на цьому не зупинились. Адже діти тих шкіл їдуть на своєму автобусі на конкурси, змагання і олімпіади, а наших беруть, якщо є вільні місця. Це не справедливо вирішили вони. Знайшли в Інтернеті Положення про шкільний автобус. Дійсно програма розрахована на школи, для підвозу дітей для навчання. Та уважно прочитавши, вони виділили рядки, що на їх думку стосується і нашої школи. Із різних джерел розшукали фотографії та грамоти, що свідчать про необхідність автобуса для нашої школи. Вони надіялись, що на захисті проектів буде присутній зав.районо і допоможе їм цю проблему вирішити. Та на той момент в Баштанці була тільки виконуюча обов’язки зав.районо, яка з різних причин не змогла бути присутньою на їх захисті. Хлопці планують показати свій проект новому призначеному зав.районо і надіються, що він не буде байдужим до їх проблеми.
Презентація
___
Мрії збуваються
8 клас, СЗШ 2 м.Мрганець, Дніпропетровська обл.,
фасилітатор Кривощокова Марія Іванівна
(з матеріалів Конкурсу соціальних проектів - 2010)
У цьому навчальному році ми зі своїми однокласниками працювали за програмою INTEL «Шлях до успіху», яку провидила з нами Кривощокова Марія, психолог школи. Завдячуючи підручникам ми удосконалили свої знання на комп’ютері, навчилися працювати у парі самостійно, не залучаючи до роботи вчителя. Нас зацікавили проектні роботи. І ми вирішили теж розробити та реалізувати свій соціальний проект ,,Мрії збуваються», адже наближалось новорічне свято. При опитуванні дівчаток 4 класу виявилось, що більшість бажає побувати у ролі Снігуроньки, та цей шанс отримує лише одна дівчинка. А тому виникла ідея, щоб всі бажаючі змогли здійснити свою мрію - стати Снігуронькою.. Дівчатка, які захотіли прийняти учать, виявились творчими, талановитими, бо займались у різних гуртках могли поділитись своїми вміннями. Ми розуміли, що для цього проекту потрібні будуть кошти. Адже необхідно було придбати призи, папір для газет багато іншого. Вирішили організувати і провести шкільну Новорічну пошту. Виготовили листівки, написали оголошення, назначили листонош з 8-А класу. Завдяки цій роботі, зібрали деякі кошти для нагородження учасниць. Учні всієї школи прийняли активну участь у грі ,,Привітай друзів". Провели Новорічну лотерею ,,Везунчик" для учнів 4 класів. Всього було зібрано 196 грн.50 копійок. Підготовка до свята була складною, але цікавою для нас та дівчаток. Сценарій склали так, щоб усі присутні мали змогу поспівати новорічних пісень, поводити хороводи разом з Снігурками. Дякуємо батькам Обновленсько Валерії, Куриленко Діани, Рубель Аріни, Чепи Ксенії, Зайченко Ольги, Короленко Олександри, які підготували дівчаткам красиві сукні. Велике спасибі учню з 9-Б класу - Токаренко Жені, який охоче допоміг виставити на комп'ютері музичні номери і уважно керував музикою на святі. Дякуємо учню 8-А класу Ткачу Миколі , який гарно зіграв роль Діда Мороза. 8-Б клас чудово прикрасив залу ялинками та яскравими гірляндами. Нам було, як ведучим свята, так й усім присутнім приємно, наче знаходились у казці. На свято крім батьків, ми запросили завуча з виховно роботи Шубалу Н.М., психолога школи Кривощокову М.І., президента школи Рябоконь Олександру. Свято було по-справжньому чарівним. Дівчатка 4-А класу, за висловами журі, були просто неперевершеними. Закінчилося свято. Кожна дівчинка отримала призи, корону ,,Міс Снігуронька-2010'', адже ми передбачали, що з такими номерами, які були підготовлені, виступити погано просто неможливо, усі дуже старались. Хотілось, щоб усі конкурсантки відчули себе переможницями у нашій зал не було місця заздрощам. Нам приємно, що ми змогли здійснити маленьку мрію дівчаток, запалити яскраві зірочки талантів, створити веселий настрій на святі, долучити до проекту багато учнів школи, батьків, вчителів. Це було цікаво.
Презентація
___
Соціальний проект «Не пусти алкоголь у своє життя!»
фасилітатор Ворох Елла Леонідівна
(з матеріалів на Конкурс соціальних проектів - 2010)
Група учнів обрала тему «Не пусти алкоголь у своє життя!», тому що у ліцеї трапляються випадки, коли учнів виключають із навчального закладу у зв’язку з вживанням енергетичних та алкогольних напоїв. Під час опитування ліцеїсти відповідали на запитання «Як часто ви вживаєте алкогольні чи енергетичні напої?», «Коли ви вперше спробували алкогольні чи енергетичні напої?» та «З яких причин ви вживаєте енергетичні чи алкогольні напої?». Було опитано 208 ліцеїстів віком 13-16 років. Учні, які виконували соціальний проект, звернулися за допомогою до ліцейського лікаря, а також підібрали в Інтернеті потрібну їм інформацію для проведення лекцій про шкідливість вживання алкоголю. Крім того вони скачали кілька відеороликів для демонстрації ліцеїстам і намалювали плакат з інформацією про вплив алкоголю на організм людини. Лекції і повторне опитування були проведені у трьох класах. Сподіваємося, що реалізація проекту допомогла змінити ситуацію на краще.
___
Соціальний проект «Будьмо ввічливими»
10 клас, Херсонський ліцей Херсонської обласної ради (м.Херсон),
фасилітатор Ворох Елла Леонідівна
фасилітатор Ворох Елла Леонідівна
(з матеріалів на Конкурс соціальних проектів - 2010)
Соціальний проект «Будьмо ввічливими» Херсонський ліцей Херсонської обласної ради – це навчальний заклад інтернатного типу, де навчаються і живуть обдаровані діти з Херсонської області. Учні живуть у гуртожитках для дівчат і хлопців, розташованих на території ліцею. Проблема полягає в тому, що там інколи виникають суперечки, непорозуміння та сварки. Група учнів провела опитування у гуртожитку для дівчат, щоб з’ясувати наскільки ця проблема є нагальною. Вони також звернулися за порадою до шкільного психолога, яка допомогла підібрати їм інформацію для проведення бесід із дівчатами у гуртожитку. Крім того в Інтернеті було знайдено і відібрано вислови відомих людей про повагу, толерантність, чесність, доброту, людяність, які їм допомогла роздрукувати класний керівник, а також намалювали плакат по темі проекту. Перед проведенням зборів плакат було вивішено у холі гуртожитку, а вислови вони розклеїли на дверях до кімнат дівчат. Учні, які виконували проект провели збори-бесіди на кожному поверсі гуртожитку. До організації цього долучились також старости поверхів і вихователі, які працюють у нічну зміну. Після проведених бесід учні помітили позитивні зміни у спілкуванні дівчат між собою і сподіваються на подальше покращення ситуації.
Школьный парк – "Вояж"
6-е кл., ЗОШ I-III ст. №12 г. Симферополя АРК, фасилитатор Пурига Павел Викторович
(з матеріалів на Конкурс соціальних проектів - 2010)
«У детей своя манера видеть, думать, чувствовать, и бессмысленно стремиться изменить её нашей » Ж.Ж Руссо
Школа №12 находится в одном из центральных районов города и одной из самых больших проблем остаётся внешний вид прилегающей к школе территории. Каждый раз, проходя мимо школы, скользишь взглядом по расписанному нецензурной бранью забору больницы им. Семашко, с тоской смотришь на унылое здание школы, у которой такое легендарное прошлое: это одна из первых школ города. Но даже слава, которая в былые времена гремела об этой школе далеко за пределами республики не спасла её от нынешнего унылого состояния. Виной тому не только время, но и равнодушие людей. Печали прибавляли разукрашенные безвкусными рисунками стены и заборы вблизи школы, дело рук далеко не учащихся нашей школы. По теме «Парк» создавался ещё один проект с участниками старшего возраста и у каждого был стимул – создать яркий проект, непохожий на других. В группе две участницы – подруги, одна из которых явный лидер, третья – независимый лидер из другого класса. В ходе работы над проектом участницы сами распределили обязанности, но сбор фотоматериала и общение со взрослыми осуществляли совместно. Проблема возникла во время работы с администрацией (в лице директора школы), когда группе был предложен готовый вариант проекта по созданию уголка отдыха со скамейками и клумбами на территории школы. Во время этапа планирования участницы рассматривали вариант создания такого уголка, но позже, приняли решение, что для осуществления задумки у них недостаточно возможностей.
Убедив администрацию в том, что если на заборах будут красивые рисунки, никто уже из не испортит надписями, они получили рекомендацию встретиться с жителями соседних домов и владельцем забора – представителями больницы им. Семашко. Одновременно велись опросы по зелёному уголку. В отличие от второй группы (которая взялась за идею предложенную администрацией), которые планировали закладку полноценного парка, эта группа взялась за небольшой скверик. Таким образом, один из пунктов, заложенный в этапе планирования был исключён из-за нехватки времени и ресурсов, а идея парка превратилась в два мини-проекта по омоложению территории школы. Но название парка так понравилось участницам, что они решили не менять название – парк Вояж. На инициативу девчонок взрослые реагировали как на детскую игру-забаву, но после таких встреч всячески помогали. Менее чем за две недели была разрисована часть забора, которую выделили под граффити-уголок. На праздник «последнего звонка» участницы оделись нарядно как выпускницы. Их поздравили только через 2 недели после этого при закрытых дверях, во время презентации проектов и награждения, а 1 сентября школа узнала своих героев :-) Проект «Шкільна автошкола»
8- 9 кл., ЗОШ №4, м. Южноукраїнськ Миколаївська обл.,
Писаревська О.М., Яворська-Ткаченко С.А.
Писаревська О.М., Яворська-Ткаченко С.А.
(з матеріалів на Конкурс соціальних проектів - 2010)
Дуже важливо, щоб діти знали ПДР, бо це є запорукою їх безпечної життєдіяльності. В нашому місті розвинений автомобільний рух, тому пішоходи є його учасниками і мають знати ПДР. До групи, що працювала над проектом, ввійшли діти підліткового віку, які можуть і хочуть працювати з молодшими школярами. Вони провели опитування та прийшли до висновку, що молодші школярі недостатньо знають ПДР. Під час роботи над проектом гуртківці проявили високий рівень співпраці. Дружно спланували свою роботу, розподілили обов’язки: збір інформації (Правила, вірші, малюнки, фото), опитування, виготовлення наочності(знаки), підготовка ігор, конкурсів, сценарій занять. Вчителі, учні, батьки відмітили корисність, значущість теми, її актуальність проекти. Представники ГОРОО та міськвиконкому, (що були присутні на публічній презентації) пообіцяли допомогу по подальшій реалізації проекту. А ось представники ДПА не знайшли часу, нажаль, для консультування нашої групи. Керівництво школи запропонувало розроблені матеріали використовувати у навчальному процесі, як навчально-інформаційний матеріал. Результатами проекту є те, що діти самі вивчили ПДР та навчили інших їх дотримуватися та втілювати в життя, спробували себе в ролі старших наставників, проявили творчий підхід до реалізації проекту. Зробимо шкільний двір зеленим, затишним та чистим!
7 клас, Чернівецька гімназія №2, м. Чернівці,
фасилітатор Спориніна Тетяна Тадеївна
(з матеріалів на Конкурс соціальних проектів)
Над соціальними проектами програми Intel® “Шлях до успіху” працювати три групи учнів 7-А класу: “Зробимо шкільний двір зеленим, затишним та чистим!”, “Екологія природи і людини” (Вирішуємо проблеми нашої громади), “Бережи природу” (Боремося із стихійними лихами). В процесі обговорення, планування, обмірковування, а потім вже і виконання учні постійно спілкувались групами, допомагали одна одній. Актуальним для нашої гімназії є благоустрій шкільного двору: опікування зеленими насадженнями, доглядання і полив квіткових газонів, прибирання навколо клумб, попередження вигулу собак у дворі, спасіння шкільного каштану, допомога птахам взимку і весною. Учні провели опитування стосовно прихильності гімназистів до підтримки акцій благоустрою шкільного двору. Більшість гімназистів підтвердило прагнення підтримувати ці корисні справи. Також ми консультувались із вчителями біології, дирекцією гімназії, активістами гімназійних клубів “Біт”, “Еколог”, “Азимут”, громадською організацією “Батьки – дітям”. Нам порадили для успішного подолання цих проблем організувати інформаційне висвітлення шкільного життя, а також і проблем шкільного двору на сторінках стіннівок. Це в свою чергу забезпечило залучення багатьох небайдужих учнів, їх батьків і вчителів гімназії до проведення серії заходів, ініційованих членами нашої групи. Ми відвідали редакцію міської газети “Версії”, розказали їм про свої плани, нам надали консультацію і допомогу в створенні кореспондентського пункту. Ми співпрацювали також з кореспондентом газети «Погляд» Олею Склярчук, випускницею гімназії, членом клубу “Біт”. Учні, виконуючи соціальний проект, організували допомогу в догляданні шкільної клумби, прибиранні навколо, полив в спекотні дні разом з учнями 6 – 7 класів, проводили роз’яснювальну роботу з мешканцями прилеглих будинків стосовно вигулу собак, передали їм зроблені з пет-пляшок совки для прибирання після прогулянок з домашніми улюбленцями. Школярі проводили інформаційну підтримку на стіннівках і листівках проблеми захворювання шкільного каштану від македонської сірої мілі. У гімназії брали участь у зборі коштів на вакцину для лікування шкільного каштану. Для організації і проведення відкритої шкільної конференції “Я – Земля” з проблем чистоти довкілля були виготовлені тематичні запрошення. Створена кореспондентська група висвітлювала ці заходи в шкільній стіннівці. Данило Васеленчук, Анна Копякова, Валерія Говалешко виступали з доповіддю на конференції. Учні випустили 27 стіннівок, плакатів, взяли участь в організації конкурсів малюнку “На порозі” за підтримки Чернівецького ОЦ НТТУМ та «Ми за безпеку в Інтернеті» за сприяння інтернет-проекту “On-ляндія безпечна веб-країна”. На нашу думку ця робота не залишилась не поміченою. Вона залишила певний позитивний слід в культурі та вихованні і гімназистів, і чернівчан. Група учнів, яка працювала над цим проектом, як і весь наш колектив з 13 чоловік ( 12 учнів плюс вчитель) об’єднав навколо себе багато прихильників. Учні з інших класів запитували: “А як можна записатись для участі в проекті “Шлях до успіху?””. Щоденник роботи нашого колективу можна переглянути за адресою: http://bit-club.narod.ru/intel_7a.html Особливо урочистим і радісним для учасників було вручення сертифікатів програми Intel “Шлях до успіху”. Привітати учнів прийшли активісти всіх клубів, з якими ми співпрацювали, вчителі і представники адміністрації гімназії. http://bit-club.narod.ru/ns.html Ми вирішили і надалі займатись благоустроєм шкільної території, підтримувати корисні справи громади школи і міста, продовжити роботу кореспондентського пункту. Влітку ми організували чергування для поливання кімнатних квітів на балконі будівлі гімназії.
фасилітатор Спориніна Тетяна Тадеївна
(з матеріалів на Конкурс соціальних проектів)
Над соціальними проектами програми Intel® “Шлях до успіху” працювати три групи учнів 7-А класу: “Зробимо шкільний двір зеленим, затишним та чистим!”, “Екологія природи і людини” (Вирішуємо проблеми нашої громади), “Бережи природу” (Боремося із стихійними лихами). В процесі обговорення, планування, обмірковування, а потім вже і виконання учні постійно спілкувались групами, допомагали одна одній. Актуальним для нашої гімназії є благоустрій шкільного двору: опікування зеленими насадженнями, доглядання і полив квіткових газонів, прибирання навколо клумб, попередження вигулу собак у дворі, спасіння шкільного каштану, допомога птахам взимку і весною. Учні провели опитування стосовно прихильності гімназистів до підтримки акцій благоустрою шкільного двору. Більшість гімназистів підтвердило прагнення підтримувати ці корисні справи. Також ми консультувались із вчителями біології, дирекцією гімназії, активістами гімназійних клубів “Біт”, “Еколог”, “Азимут”, громадською організацією “Батьки – дітям”. Нам порадили для успішного подолання цих проблем організувати інформаційне висвітлення шкільного життя, а також і проблем шкільного двору на сторінках стіннівок. Це в свою чергу забезпечило залучення багатьох небайдужих учнів, їх батьків і вчителів гімназії до проведення серії заходів, ініційованих членами нашої групи. Ми відвідали редакцію міської газети “Версії”, розказали їм про свої плани, нам надали консультацію і допомогу в створенні кореспондентського пункту. Ми співпрацювали також з кореспондентом газети «Погляд» Олею Склярчук, випускницею гімназії, членом клубу “Біт”. Учні, виконуючи соціальний проект, організували допомогу в догляданні шкільної клумби, прибиранні навколо, полив в спекотні дні разом з учнями 6 – 7 класів, проводили роз’яснювальну роботу з мешканцями прилеглих будинків стосовно вигулу собак, передали їм зроблені з пет-пляшок совки для прибирання після прогулянок з домашніми улюбленцями. Школярі проводили інформаційну підтримку на стіннівках і листівках проблеми захворювання шкільного каштану від македонської сірої мілі. У гімназії брали участь у зборі коштів на вакцину для лікування шкільного каштану. Для організації і проведення відкритої шкільної конференції “Я – Земля” з проблем чистоти довкілля були виготовлені тематичні запрошення. Створена кореспондентська група висвітлювала ці заходи в шкільній стіннівці. Данило Васеленчук, Анна Копякова, Валерія Говалешко виступали з доповіддю на конференції. Учні випустили 27 стіннівок, плакатів, взяли участь в організації конкурсів малюнку “На порозі” за підтримки Чернівецького ОЦ НТТУМ та «Ми за безпеку в Інтернеті» за сприяння інтернет-проекту “On-ляндія безпечна веб-країна”. На нашу думку ця робота не залишилась не поміченою. Вона залишила певний позитивний слід в культурі та вихованні і гімназистів, і чернівчан. Група учнів, яка працювала над цим проектом, як і весь наш колектив з 13 чоловік ( 12 учнів плюс вчитель) об’єднав навколо себе багато прихильників. Учні з інших класів запитували: “А як можна записатись для участі в проекті “Шлях до успіху?””. Щоденник роботи нашого колективу можна переглянути за адресою: http://bit-club.narod.ru/intel_7a.html Особливо урочистим і радісним для учасників було вручення сертифікатів програми Intel “Шлях до успіху”. Привітати учнів прийшли активісти всіх клубів, з якими ми співпрацювали, вчителі і представники адміністрації гімназії. http://bit-club.narod.ru/ns.html Ми вирішили і надалі займатись благоустроєм шкільної території, підтримувати корисні справи громади школи і міста, продовжити роботу кореспондентського пункту. Влітку ми організували чергування для поливання кімнатних квітів на балконі будівлі гімназії.
Соціальний проект «Боротьба з ожеледицею»
8-А клас, Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №10 м.Фастова. Фасилітатор Давиденко Олена Павлівн
(з матеріалів на Конкурс соціальних проектів - 2010)
Це проект створено учнями 8-А класу ЗОШ І-ІІІ ст №10 м.Фастова Київської області в січні-лютому 2010 року. Особливості зими 2010 року визначили мотивацію учнів по вибору саме цієї проблеми для проекту. Ними було визначено, що в нашій місцевості – це проблема будь-якої спільноти, оскільки страждають від ожеледиці і дорослі, і діти. Як наслідок невирішення проблеми – травми людей та аварії машин. Група складалась з п’яти хлопців, які досить відповідально поставились до роботи в проекті. Ще на першому занятті по проекту, після визначення теми і проблеми проекту, вони спланували роботу, розподілили обов’язки між членами групи. Робота над проектом протікала спокійно, без особливих конфліктів в групі, що визначалось перш за все особливостями характерів учасників групи. Проблеми виникали лише з одним учасником, якого на певному етапі учні навіть намагались виключити з групи за невиконання своєї частини роботи і тільки після мого втручання згодились «дати йому шанс виправитись». Слід зазначити, що учень цим шансом скористався і свою частину роботи виконав. Видно було, що відторгнення його колективом викликало у хлопця певні переживання та намагання виправити ситуацію. Приємно зазначити, що робота над проектами учнів 8-А класу отримала підтримку класного керівника Феофанової С.П., яка також виконує обов’язки педагога-організатора школи. Світлана Петрівна надавала допомогу при організації проведення опитування та та проведенні трудового десанту. 
Група, яка працювала над проектом «Боротьба з ожеледицею» отримала також допомогу та підтримку від матерів Свірського Дениса і Закревського Андрія – вчителів нашої та іншої шкіл. Їх як педагогів особливо зацікавила робота учнів класу в програмі «Інтел. Шлях до успіху» і саме вони надавали певну матеріальну підтримку проекту – папір та кольоровий принтер для роздруковки матеріалів проекту. Основною метою проекту учасниками було визначено підвищення рівня інформованості членів шкільної спільноти про небезпеку ожеледиці та про методи застереження і попередження. Вивішені на шкільній дошці оголошень матеріали проекту (рекомендації та календар погоди) викликали інтерес в учнів інших класів. Рекомендації по попередженню наслідків ожеледиці та зменшенню ризику травм стали в нагоді класним керівникам інших класів при проведенні класних годин. Ще одним неочікуваним наслідком став трудовий десант класу по розчистці шкільної території, який спочатку не планувався в проекті, а був проведений вже після захисту проектів. Саме захист проектів став мотивацією для всіх учнів класу до участі в десанті. Оскільки десант проводився вже після закінчення роботи над проектом, то основним організатором його виступила Феофанова С.П., але підвищення активності учнів класу свідчить про виховне значення проекту не тільки для членів групи, яка над ним працювала, а й для всіх учнів класу та про їх бажання підтримати членів своєї класної спільноти. Зооуголок кусючих животных
6-е классы, фасилитатор Пурига Павел Викторович, Общеобразовательная школа I-IIIст. №12 г. Симферополя АРК
(з матеріалів на Конкурс социальних проектів - 2010)
Мы в ответе за тех, кого приручили… Маленький Принц
Главная идея этого проекта – посильная помощь брошенным животным нашего района. К сожалению таких животных становиться всё больше и многие из них, к сожалению, не могут приспособиться к условиям окружающей среды, поэтому обречены. Только два человека выбрали «Решение проблем нашего общества» и однозначно решаемой проблемой стало отношение к брошенным животным. Участницы работали как единый организм, был момент, когда одна из них уехала в пионерский лагерь, а вторая, оставшись заканчивать презентацию одна, не выключая мобильный телефон, постоянно находилась в режиме оn-line. В результате выполнения проекта участницы смогли добиться обустройства живого уголка в самом тёплом и большом кабинете №15, но в последствии, когда принесли первых питомцев и возникла вероятность расширения уголка, администрация отказала в инициативе детей и питомцев участницам пришлось взять домой, как они и планировали изначально.
В данный момент проект существует по такой схеме: брошенных животных приносят девчонкам, и они им ищут новых друзей (слово хозяева они не любят). Свои способности человек может оценить только сделав попытку применить их на практике. Сделав свою попытку, участницы его не бросили, ничуть не жалея о том, что как результат, он просуществовал он недолго. На протяжении всего курса, вплоть до вручения сертификатов настроение участниц можно было выразить известным высказыванием Спинозы: «Мир принадлежит оптимистам, пессимисты – только зрители». Презентация
___
Проекти учнів Сосницької гімназії, Чернігівська область
Надія Олександрівна Артем'єва
регіональний координатор програми у Чернігівській та сумській області (2009-2011 рр.)
16 червня 2009 року відбулася презентація соціальних проектів для розвитку місцевої спільноти, розроблених учнями 6-7 класів Сосницької гімназії ім.О.Довженка.
Сертифікати про навчання за програмою отримали 10 учасників, які під час презентації представили проекти спрямовані на популяризацію «зеленого» туризму, окультурення місць відпочинку, проблему безпритульних тварин у селищі.
Ще на першому занятті учасникам було оголошено, що основною умовою участі у програмі, а головне – отримання сертифікату про її завершення, є не тільки планування, але й реалізація проекту. Так, зокрема, однією з учнівських команд за допомогою програми PowerPoint був розроблений буклет «Популяризуємо зелений туризм», для розміщення на сайті селища; друга команда встановила лавочку та драбину для спуску в воду на березі р.Убідь в місці, де найчастіше купаються діти; третьою ж командою було розроблено інформаційний буклет про безпритульних тварин та дії господарів по недопущенню відстрілу домашніх тварин, які випадково опинилися на вулиці, буклети було надруковано та розповсюджено серед жителів селища.
Дуже важливою під час презентації для маленьких учасників була присутність, окрім батьків, ще й представників місцевої влади та журналістів. Скільки ж радості принесла стаття, що розповідала про їх внесок у розвиток села, розміщена на інтернет-порталі "Наша Сосниця".
"Ми з хлопцями зрозуміли, що наша робота дійсно важлива і привернула увагу дорослих. Тепер, думаю, нашу лавочку і драбинку не поламають, про неї ж написали в газеті і в інтернеті", - ділився враженнями один із учасників.
Коли ми зустрілися вперше, мої учні (не побоюсь вживати цей присвійний займенник, адже за ці кілька місяців вони і справді вже стали МОЇМИ РІДНИМИ) вже були активними, веселими дітлахами, готовими до всього нового і цікавого. Але тепер в їхніх очах я бачу ще дещо - готовність змінити світ, хоч трішки, але на краще....до того ж негайно! :)
От таку драбинку і лавочку ми зробили для нашої спільноти!
___
Проекти Хотівського НВК, Київська область
асистент програми Intel "Шлях до успіху"
Ну от, 10 червня ми в с. Хотів успішно завершили курс "Комп`ютерні технології для місцевої спільноти".
Частину дітей вдалось НАДИХНУТИ. Думаю це і є успіх, шлях до якого ми долали ...7 довгих тижнів. У нас над проектами працювало 5 груп; одна група, "Зупинки", взялась за відновлення автобусних зупинок у селі - дівчата говорили з сільрадою, склали кошторис на матеріали, голова обіцяє закупити фарбу/дошки. Але коли я спитала "А що як сільрада не допоможе?", вони відповіли "Ми самі йдемо на вихідні це робити, разом з батьками"! А інша група, що взялась вияснити, чому в селі немає нормального місця для дозвілля молоді, наприклад з"ясували, що просто немає людини, яка б хотіла проводити дискотеки, вести гуртки і т.п. Дівчата розподілились і домовились з сільрадою, що за тиждень вестимуть дискотеку. І несподівано наш захист проектів зацікавив багатьох представників Хотівської громади: прийшли викладачі школи, багато батьків, завклубу, голова шкільного батьківського комітету, кілька завучів, представники сільради та навіть заступник селищного голови. Звичайно, презентації були не ідеальні. Але було помітно як старались і працювати учні напередодні захисту. Потім навколо ідеї відновлення клубу і організації молодіжного дозвілля зав'язалась активна дискусія - виступали представники школи, сільради, почули думку батьків і самих учнів. Обговорення з офіційно-формального стало жвавим і емоційним - видно, що учні зачепили справді болючу проблему. Чудово те, що в тому залі зібрались люди, тим чи іншим чином залучені і відповідальні за долю молоді.
Сьогодні, через 4 місяці після того захисту, я знов побувала в Хотові. Дізналась, що те обговорення таки змусило дорослу громаду замислитись над проблемою дозвілля молоді і підштовхнуло до пошуку шляхів її вирішення. Заврайвідділом освіти - Неруш Микола Васильович - взяв це питання під свою опіку.
А мої учні кажуть: "Ми і не уявляли, що ми, кілька дівчат, справді можемо змінити щось у своєму селі!" Уявляєте?!! Думаю, це успіх! :)
Частину дітей вдалось НАДИХНУТИ. Думаю це і є успіх, шлях до якого ми долали ...7 довгих тижнів. У нас над проектами працювало 5 груп; одна група, "Зупинки", взялась за відновлення автобусних зупинок у селі - дівчата говорили з сільрадою, склали кошторис на матеріали, голова обіцяє закупити фарбу/дошки. Але коли я спитала "А що як сільрада не допоможе?", вони відповіли "Ми самі йдемо на вихідні це робити, разом з батьками"! А інша група, що взялась вияснити, чому в селі немає нормального місця для дозвілля молоді, наприклад з"ясували, що просто немає людини, яка б хотіла проводити дискотеки, вести гуртки і т.п. Дівчата розподілились і домовились з сільрадою, що за тиждень вестимуть дискотеку. І несподівано наш захист проектів зацікавив багатьох представників Хотівської громади: прийшли викладачі школи, багато батьків, завклубу, голова шкільного батьківського комітету, кілька завучів, представники сільради та навіть заступник селищного голови. Звичайно, презентації були не ідеальні. Але було помітно як старались і працювати учні напередодні захисту. Потім навколо ідеї відновлення клубу і організації молодіжного дозвілля зав'язалась активна дискусія - виступали представники школи, сільради, почули думку батьків і самих учнів. Обговорення з офіційно-формального стало жвавим і емоційним - видно, що учні зачепили справді болючу проблему. Чудово те, що в тому залі зібрались люди, тим чи іншим чином залучені і відповідальні за долю молоді.
Сьогодні, через 4 місяці після того захисту, я знов побувала в Хотові. Дізналась, що те обговорення таки змусило дорослу громаду замислитись над проблемою дозвілля молоді і підштовхнуло до пошуку шляхів її вирішення. Заврайвідділом освіти - Неруш Микола Васильович - взяв це питання під свою опіку.
А мої учні кажуть: "Ми і не уявляли, що ми, кілька дівчат, справді можемо змінити щось у своєму селі!" Уявляєте?!! Думаю, це успіх! :)
