Історії-переможці 2013

І місце
Як ми допомогли лелекам весну зимувати

Манько Стефанія Володимирівна

Середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2

м. Яворів, Львівська область

Весна в цьому році була суворою. Зима дуже довго не хотіла знімати свого кожуха. А от лелеки, або бузьки, як їх називають у нас, прилетіли вчасно, як годиться.  Дехто з мешканців нашого міста бачив їх ще задовго до 19 березня, традиційного «бузькового дня». Однак, пізні сніги виявилися неабияким випробуванням не лише для людей.

Коли стало очевидно, що морози так швидко не минуть і надійшли повідомлення про гибель птахів, учасники курсу "Шлях до успіху", учні сьомих класів Іра Марків, Таня Петришин, Михайлик Дацко, Володя Манько, Віка Кондрацька вирішили допомогти лелекам.

Діти розуміли, що птахи можуть загинути не від холоду, а від голоду. Тому з надзвичайним ентузіазмом шукали в Інтернеті перелік "бузькових страв".  Виявилося, що лелеки найбільше люблять рибу, можуть їсти варені овочі. Їжі потрібно багато. Як же її зібрати? Появилася ідея створити листівки із закликом допомогти птахам та рецептами їхніх сніданків. Листівки школярі розповсюдили серед учнів школи та мешканців нашого міста. Вони відвідали всі класи, побували в супермаркетах, обійшли базар. Інша не менш цікава ідея – розмістити цю просьбу в соціальних мережах. Були побоювання: «А якщо ніхто не відгукнеться?»

Люди не залишилися байдужими.  Інформація спрацювала! Вже на другий день в школу почали приходити як старенькі бабусі так і респектабельні ділові чоловіки. Школярі прямували на навчання з торбинками, у яких була їжа для голодних провісників весни. Дехто приносив гроші, за які була куплена риба.

Ще більшої значимості справі, яку робили семикласники, надало те, що директор міського комунального господарства відгукнувся на звернення і виділив грузовик, на який склали зібрану їжу і вивезли в місця поблизу смітника. Саме там спостерігалося найбільше скупчення лелек…

Швидко минули дні. Весни в наших краях наче і не було. Сніги змінила спека. Якось під час занять учні визирнули у вікно. Погляньте – закричали вони, це ті бузьки, яких ми врятували. Над сусіднім будинком кружляла пара лелек. Вони облаштовували своє гніздо.

Чи можна цю історію назвати успішною? Думаю, що так. Адже діти повірили, що в їхніх силах зробити добру справу. Їм вдалося розбудити людську чуйність. Чи змінилися на краще учасники проекту? Звісно, так. Вони зрозуміли, що в цьому тісному світі всі повинні допомагати один одному. Світ врятує любов та взаємопідтримка.

________________________________________

ІІ місце
Від серця до серця

Бабічев Володимир Васильович

Жовтоводська середня загальноосвітня школа №10 з профільними класами,

м.Жовті Води, Дніпропетровська область

У кожного свій біль і своя радість. Але ми живемо серед людей і не можемо сказати: «Моя хата скраю, я нічого не знаю!». Тому й переймаємося і болями,  і радощами інших людей. Так сталося, що доля звела нас із маленьким жовтоводцем - Марком  Новіковим. Марко – такий хороший, життєрадісний хлопчик - дитина з обмеженими можливостями. Від народження він глухий. Чи можете ви уявити стан, коли не чути шелесту листя, співу пташок, маминої мови?

У колективі Жовтоводської середньої загальноосвітньої школи №10 з профільними класами всі – і діти, і вчителі – перейнялися болем цієї маленької людини. Ми і не сподівались, що у нас вийде залучити до проекту  стільки людей. До роботи групи приєднались друзі, знайомі дітей. Всі учні школи прийняли активну участь в проведенні благодійного ярмарку. Ми дуже хочемо допомогти Марку жити повноцінним життям. А надія є завжди. Марку всього 2 роки. Його слух підтримує слуховий апарат, щомісячне обслуговування якого коштує  понад 500 грн.  Щоб дитина знову чула, йому треба терміново зробити дороговартісну операцію по встановленню імплантанта. Без негайної операції настане повна глухота, і хлопчик ніколи не заговорить. Вартість імплантанта більше 260 тисяч грнивень. Звідки у мами-студентки такі гроші?! А ще хлопчику давно час брати уроки для глухонімих дітей. Та тільки немає коштів у сім’ї, щоб знайти викладача-спеціаліста. Рідні роблять усе можливе, щоб знайти необхідні  кошти, однак самотужки це не можливо... Вони звертаються до всіх небайдужих людей з проханням про допомогу.

Дівчата відкрили в собі таке гарне бажання допомагати людям. Дарина Глєбова звернулась зі словами до дітей: «Ми просимо всіх відгукнутися і передати дитині разом з допомогою тепло душ, небайдужість, милосердя. Давайте подаруємо дитині шанс на щасливе повноцінне життя. Закликаємо взяти участь у благодійному  оnline - марафоні «Від серця до серця». Дайте Марку Новікову  шанс  почути світ! Нехай Вас і Ваші родини Господь оберігає від лиха, хвороб і будь-яких невдач! За Вашу милість і доброту подарує він хвилини радості від зробленої справи. Щаслива усмішка на обличчі маленького Марка на все життя зігріє Вам серце».

13.12.12 року в міському історичному музеї імені Ю. Пригожина силами працівників музею та групою інтеловців було проведено свято добра і милосердя, свято вселюдської любові і безмежної душевності - благодійний оnline марафон «Від серця досерця», аби допомогти всією громадою маленькому жовтоводцю Новікову Марку. Online трансляція марафону стала можлива за підтримки і сприяння директора компанії «ComEL» Шевченка О. та відомого жовтоводського режисера Нальотова А., які відгукнулись на прохання інтеловців. Під час марафону творчий колектив СШ №10 подарував усім присутнім пісні добра, любові і радості. І дорослі, і діти поринули у казку зимових свят. Разом з Марком раділи казковим героям, улюбленим мультфільмам..  Наш проект спостерігали оnline по всьому світу. Понад 13000 гривень ми передали родині Новікова Марка для лікування хлопчика. Гордість від зробленої справи переповнювала дівчаток. Благодійний марафон «Від серця до серця» продовжується.

________________________________________

ІІІ місце
Голос краси

Яворська-Ткаченко Світлана Анатоліївна

Южноукраїнська ЗШ №4, м.Южноукраїнськ, Миколаївська область

Чи бачили ви красиве поле соняшників, чи спостерігали за польотом птиці, чи вдихали аромат землі після дощу, чи милувались квіткою, чи зачаровувались мелодією пісні? Куди не кинь оком, скрізь «розлита» краса. Ми інколи навіть не замислюємось над тим, яке ж місце краси в нашій духовності?

Справа в тому, що краса впливає на наші емоції, примушує нас хвилюватися, радіти, сумувати, любити й ненавидіти... Людина потребує краси, як квітка сонця, і цю красу дають їй природа і мистецтво - ці два вічні джерела духовного очищення і збагачення.

17  травня   у нашому  місті  відбулася  культурна  подія – відкрилася виставка народного рукоділля «Золоті  руки». Головні організатори та виконавці культурного проекту - учні 6-В класу ЮЗШ № 4, що навчаються факультативно за програмою Intel® «Шлях до успіху».

Виставка «Золоті  руки » мала на меті зібрати на своєму майданчику майстрів та аматорів нашого міста з бісероплетіння, вишивки, в’язання, декупажу, майстрів-лялькарів та з інших видів сучасних хобі.

Учні склали план роботи проекту, проанкетували жителів свого міста в доцільності проведення такої виставки, написали листи з проханням про допомогу до працівників музею та адміністрації школи, склали оголошення, розмістили їх в газеті, на сайті, розповсюдили по місту. Зібравши експонати, віднесли їх до міського музею, запросили гостей.  

Допомогли школярам здійснити задумане працівники міського музею. Розповіли учням, як  потрібно  організовувати  виставки, безкоштовно   виставили роботи  у залах. Саме  їх  золоті  руки  оформили  виставку.

Підтримати учнівський культурний проект та подивитися на роботи народних умільців завітали заступник міського голови, начальник управління освіти, адміністрація, учнівська молодь ЮЗШ №4 та гімназії №1, представники козацької організації «Буго-Гардівський кіш», поціновувачі прекрасного та самі майстри.

Чудо-дерево представив колектив «Рукавичка», учасники якого займаються різними видами рукоділля. Захоплення викликали роботи лялькарів, виконані у стилі  пап’є-маше та шиті з тканини. Радувало око картини, написані маслом та пастеллю, вишиті картини бісером та нитками.  Було представлено 104 експонати. Серед учасників виставки діти,  дорослі, представники різних професій – всього 21 чоловік. На виставці було дуже  людно. Її відвідало близько 400 чоловік. Гості виставки милувалися рукодільними роботами, ділилися своїми враженнями в книзі відгуків. Ось декілька коментарів: «…вірю, що у нашої держави є щасливе майбутнє, бо в ній живуть талановиті люди…», «Виставка допомогла повірити в те, що людина – творець краси».

Радує,  що  нас  підтримували  всі,  до  кого  ми  звертались.

Наша виставка переконала депутатів міста у тому, що у музеї має постійно діяти виставковий зал по рукоділлю. Завдяки виставці, на День незалежності у цьому році працівниками музею планується провести конкурс рукоділля та тематичну виставку фоторобіт.

Кожен, хто  відвідав виставку,  отримав заряд  позитивних  емоцій,  залишив у  своєму  серці  маленьку  часточку  гордості  за  наших «бджілок», які  не  забувають  давніх  ремесел  своїх  предків,  поширюють  культуру  свого  народу.

Я знаю,  що  у  нашому  місті,  ще  дуже  багато  майстрів,  які своїми  золотими  руками  творять  красу. За  певних  умов  вони  не  змогли  взяти  участь  у  виставці.  Тож  маю  надію,  що це був перший крок, а  другий  ми  будемо  робити  разом у  наступному  році  і  нас  буде  більше.  До  зустрічі!