Історії успіху 2013

Моя історія успіху

Міщенко Олена Олександрівна

Клавдіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, смт Клавдієво-Тарасове, Київська область

Що є найголовнішим у професійній діяльності будь-якого вчителя? Безперечно, досягнення його вихованців.

Моя історія успіху  базується на успіху моїх учнів.

У минулому навчальному році в рамках програми Intel «Шлях до успіху» семикласники під моїм керівництвом виконували соціальний проект «Квітник – окраса нашої школи».

Дітей  не залишила байдужими стаття в районній газеті «Вперед», в якій автори різко розкритикували невпорядкований квітник на території школи. Тому у вересні місяці, коли розпочалися заняття за програмою,  я пояснила учням, що ми маємо виконати соціальний проект, який буде корисним для нашої спільноти. Дівчата одразу ж запропонували обрати саме наш квітник.  Протягом  всього курсу навчання діти дружно працювали, поступово виконували завдання на різних етапах роботи над проектом: складали план, проводили анкетування серед учнів школи, писали звернення до учнів та жителів селища, приймали активну участь в його реалізації.

Після завершення роботи і захисту робіт ми вирішили взяти участь у конкурсі соціальних проектів для спільноти. Великою і приємною несподіванкою стало те, що наш проект зайняв І місце в області, а учні стали лауреатами Всеукраїнського конкурсу дитячих соціальних  проектів. Мене разом із дітьми було запрошено 21 вересня в Будинок учителя, де відбувалося нагородження переможців та лауреатів Всеукраїнського конкурсу. Мої учні теж отримали диплом лауреата Всеукраїнського конкурсу. Також нам  було запропоновано взяти участь у стендовій виставці, яка теж відбувалася в Будинку учителя.  Ми з радістю погодилися. Виставили  фото та відеоматеріали, які підтверджували виконання нами проекту, дівчата підготували виступ-презентацію. І дуже великою несподіванкою став той факт, що мої учні отримали «Приз глядацьких симпатій». Після повернення до школи мої скромні дівчата стали справжніми зірками, тому що всі вітали їх з перемогою, ставили багато запитань.

Отже,  ця перемога є дійсно успіхом і для мене. Вона надихнула  мене на  створення нових проектів, але, на жаль, у цьому році немає конкурсу. І цей факт зменшує інтерес та зацікавлення учнів.

__________________________________________

УСПЕХ – ЭТО ЗНАЧИТ УСПЕТЬ

Белецька Ірина Вікторівна

Шахтарська багатопрофільна гімназія,

м.Шахтарськ, Донецька обл.

В наш век современных технологий одной из самых главных ценностей является Время.

В конце учебного года, привычно подводя итоги, решила заглянуть в записи своего электронного дневника. Куда ушло мое Время?

01.11.2012. Отправила письмо Герману А.Ю.: «Добрый день. Меня заинтересовало Ваше предложение принять участие в тренинге по программе INTEL «Путь к успеху». Отправляю заявку».

10-14.12.2012. Ура! Я на тренинге. Сегодня был такой насыщенный день. Море идей! Побывала и директором:), и тайм-менеджером.

Концепцию Г.Гарднера о множественном интеллекте можно применять при психодиагностике. Взяла на заметку.

Научилась составлять вопросы (казалось самое простое задание, а оказалось этому нужно научиться) и ключевые идеи вчерашнего дня. «По ступеням развития критического мышления шагают навыки».

Конфликт в группе…Первая реакция – расстроена. Мобилизовалась. Любая ситуация – это урок. Все поняла. Командное взаимодействие – это здорово!

Сенкан – это возможность самовыражения… Пробую.

Фасилитатор.

Мыслящий, сдержанный.

Сопровождает, активизирует, выслушивает.

Обучаясь с учениками идет ступеньками навыков.

Попутчик.

14.12.2012. Жаль расставаться. Судьба подарила мне встречу с Ниной Петровной – Тренером, Советчиком и с такой замечательной группой. Хорошо, что можно поддерживать связь.  А то столько вопросов.

15.01.2013. Начинаю работать с группами. Страшновато – получится ли? Путь в 1000 миль начинается с первого шага? Вперед!

Ах, как тянутся руки к мышке:))) Хочется отобрать ее у учеников и показать как правильно выполнять задания, но помню слова Нины Петровны и держусь изо всех сил.

20.01.2013.Первые рисунки в Paint, интересные дискуссии. Я очень рада, что компьютер стал надежным помощником для моих учеников. Они учатся работать в парах, группах. Мы продвигаемся вперед.

Помогла организовать работу группы на одноклассниках. Хочется делиться своими первыми шагами по работе в Программе и узнать, как обстоят дела у других.

01.04.2013. Аттестация. Море дел. Устала. За меня болеют мои интеловцы. Краткие строчки в газете: «Белецкая И.В. заняла 1 место в городских конкурсах «Признание» и «Лучший работник психологической службы», а сколько за ними бессонных ночей, документов, уроков…

05.03.2013.Ничего не успеваю…Почему в сутках не 34 часа?

25.04.2013. 1 место во Всеукраинском конкурсе «Признание в области психологии». Киев встретил меня радугой, а я его мастер-классом о командном взаимодействии (это же ключевые идеи) и рассказом о программе INTEL «Путь к успеху» (мы же секта:)))

27.04.2013. Побывала на международной конференции в Донецке. Везде «наши»! Артем Юрьевич, Светлана Геннадьевна, Верочка! Новость – нужно готовиться к конкурсам.

12.06.2013.Как быстро пролетело время!..Июнь. Пора защиты проектов. Мои интеловцы успели убрать детские площадки, напомнить родителям о правилах ПДД и запрете въезда на территорию гимназии, сочинили сценарий для детского праздника, оформили школьный лагерь, пополнили экспонатами городской музей. Посотрудничали с опекунским советом, ДК, родителями, горсоветом. Защита прошла весело и интересно! Дети говорили: «INTEL научил нас быть самостоятельными»,  «Благодаря INTEL наши классы стали дружнее», «А я сделала маме на день рождения презентацию, как мы научились»,  «А в 6 классе я хочу снова на INTEL». Все мгновения нашей интеловской жизни тут.

14.06.2013Дети нарисовали 6 эмблем на конкурс (и даже ветрянка не помешала моим юным дизайнерам:) Волнуемся, ждем результатов.

Так, мои интеловцы участвуют в конкурсе. Надо и мне держать курс вперед. 10-летие образовательных программ INTEL в Украине, а у меня 10 лет работы психологом. Какова моя история успеха? INTEL  наполнил итоговый год  мой и моих гимназистов новым смыслом. 

15.07.2013 Пишу эссе…Рядом доченька Влада старательно выписывает английские буквы из маминого документа INTEL «Путь к успеху». Позади выпуск из детского сада, впереди -  1 класс. Теперь я точно уверена, что успех – это значит успеть. А впереди новые начинания и новая история успеха.

_____________________________________________

Все творчо! А інакше навіщо? Все, що несподівано змінює наше життя, - не випадковість

Аман Ірина Семенівна

Знам’янська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів Кіровоградської області

Звичайний жовтневий день, день вільний від уроків… Пройдусь місцевим сквером, помилуюсь  останніми теплими осінніми днями, різнобарвною красою дерев…

– Ірино, вітаю! А я тільки-но про тебе згадувала!

Обертаюсь на привітання – Надія Володимирівна – директор спеціальної школи-інтернату.

– Я вас теж вітаю! Рада бачити! А чому згадували?! – цікавлюсь.

– Мені в школу потрібен вчитель інформатики. Саме думала, як тебе розшукати, а тут ти йдеш назустріч! Підеш до нас працювати?

– Ой, ні-ні-ні! Я не зможу. У вас же такі дітки... Я і не знаю, як з ними працювати.

– А ти приходь до нашого закладу, придивись. Не поспішай відмовлятись. У нас досить затишно, хороший колектив, а діти – найкращі!

Наступного дня підійшла до воріт школи, зупинилась – все ще обмірковувала, чи варто? Таки переступила поріг, а там: гарно, затишно, малеча якраз виринає з їдальні, усміхнені, з червонобокими яблуками в руках,  придивляються – хто ж це прийшов? Аж серце зайшлося! Я ж їм потрібна: всі мої знання, вміння, тепло душі! Прийшла і залишилась. І жодної хвилини про це не пожалкувала!

Звичайно ж, «розвідники» спочатку перевіряли, чи надовго вистачить терпіння. Але знайти ключики до кожної дитячої душі, показати їм, що комп’ютер призначений не лише для спілкування в соцмережах, мені допоміг курс «Intel® Шлях до успіху». Після кожного уроку діти, виходячи казали: «Дякуємо за урок!» Для мене – це найвищий показник довіри, оцінки моїх професійних здобутків. Кожного разу від цих слів навертались сльози на очі… Заради цього варто жити й працювати.

Завдяки програмі «Intel® Шлях до успіху» відбувається соціалізація учнів спеціальної школи, можливість усвідомлення дітьми-інвалідами, дітьми-сиротами своєї значущості в інформаційному суспільстві, суспільстві економіки знань.

Зацікавленість дітей була настільки великою, що вони змогли запалити інтерес і у дорослих: до реалізації їх задумок долучились і вихователі, і вчителі трудового навчання. Завдяки їх наполегливій і кропіткій праці на шкільному подвір’ї з’явився затишний куточок з невеличким млином (але вітрила крутяться, як на справжньому!), дерев’яним паровозиком-лавочкою (Знам’янка – місто ж залізничників!), ще й клумбу з квіточками висадили та обплели охайним тинком. Тепер це наше «місце для зйомок» - всі гості школи й самі діти обов’язково прагнуть сфотографуватись на згадку в «мальовничому куточку»!

Найгучнішою подією на святі останнього дзвоника стало вручення сертифікатів учасникам програми. Такого ж в школі раніше не було! З якою гордістю отримували їх діти, демонстрували іншим учням! І почалось: «Ірино Семенівно! А коли ми у вас будемо Intel проходити? У нас теж є ідеї, що ще в школі зробити можна!». «Ось будемо в таборі відпочивати, там вам розкажемо з чого починати треба і як діяти!», - відповідають їм мої «первістки-інтелівці». А я тепер напевне знаю: все, що несподівано змінює наше життя, - не випадковість.

_______________________________________________

На шляху до успіху

Гора Олена Миколаївна

Комунальний заклад освіти навчально-виховний комплекс «Дивосвіт» із санаторними групами і класами м. Жовті Води Дніпропетровської області

Повір, що ти доб’єшся успіху – і ти його доб’єшся!

Дейл Карнегі

Складно правильно описати історію успіху, якщо це не загально визнаний тріумф, а досягнення невеликої групи людей, об’єднаних спільною ідеєю, важливою для окремо взятої спільноти. Подвійно важко робити це людині, що звикла спілкуватися мовою цифр та алгоритмів. Але обставини змінюють людей, і, якщо не тільки любити, але й чесно відноситись до своєї роботи, то не залишаєтьсянездійсненного.

Починаючи у 2011 році працювати за програмою Intel«Шлях до успіху», я зрозуміла, що мій особистий успіх як фасилітатора може визначити майбутній життєвий успіх дітей, з якими я працюю. І я переконана, що в основі будь-якого успіху лежить величезна праця. Слід любити те, що ти робиш, і тоді праця, навітьнепосильна, піднесеться до творчості. Потрібно не боятися мріяти, вірити в свої можливості, ніколи не залишатися осторонь від проблем і негараздів своєї громади. І тоді обов’язково прийде успіх - твій, особистий, нехай маленький, але такий жаданий і солодкий.

Несподівано я пересвідчилася в цьому восени 2012 року.Чотири учениці НВК «Дивосвіт» Марина, Настя, Лера та Каринапо завершенні навчання за програмою «Комп’ютерні технології для місцевої спільноти» створили проект, присвячений оздобленню шкільного тиру, здійснення якого об’єднало не тільки дівчат, а й інших учнів нашого комплексу, батьків, жителів мікрорайону, шефів. Успішна реалізація цього проекту спонукала дівчат продовжити навчання за програмою «Комп’ютерні технології та майбутня професія», а коли проект «Назустріч Евро-2012» посів І місце на Всеукраїнському конкурсі проектів для місцевої спільноти, щастю Марини, Насті, Лери та Каринине було меж. В цьому році дівчата навчались з потроєним завзяттям, своїм прикладом надихаючи інших учнів, додаючи їм впевненості.

Пройшов рік… Ініціативи дівчат знайшли своє продовження: силами учнів, батьків та шефів були оздоблені ще три секції шкільного тиру. А головне, в учнів з’явилася віра в те, що вони самостійно можуть змінити свій світ на краще.

Ви запитаєте: «А чим відзначилися за цей навчальний рік самі дівчата?». Вони успішно засвоїли програму «Комп’ютерні технології та майбутня професія» і, коли прийшов час створення проекту, обрали тему «Комп’ютер – помічник у роботі». У створенні першого проекту «Назустріч Евро-2012» надзвичайну допомогу дівчатам і комплексу надав шеф Тарасенко В.В., що вирішив цього року відкрити власне будівельне підприємство. Уміння бути вдячними – найкраща риса особистості – і спонукало Марину, Настю, Леру та Карину обрати вказану тему. Дівчата розробили для Василя Веніаміновича логотип його підприємства, фірмений бланк, візитні картки, рекламний буклет, написали невеличкий сайт. Запросили його на захист проектів і отримали неабияке задоволення від схвалення своєї роботи.

Тепер, я впевнена, дівчата завжди будуть відчувати свої сили, вірити в свій успіх, проявляти активну громадську позицію та зацікавленість до творчої діяльності. В цьому і є мій шлях до успіху.